Алё, народ! Всем привет! Здесь ваш любимый кун-рэпер, набрасывающий на вас свои отстойные рифмы. Сегодня я расскажу вам историю о том, как я закодился и закатался на авто своего брата в дрифте. Готовы получить свою дозу адреналина? Тогда включайте мои треки и готовьтесь к безумному путешествию!
Как-то раз я замутил с друзьями и заехал в небезопасные районы города. Там были всякие легавые, которые долго не думая прыгали на нас с аккуратным вопросом: "Где ваша закладка, парни?". Но я не был нубом, чтобы попасться им на удочку. Я уже знал свой квартал вдоль и поперек, и ни один чалый не остановит меня!
Как только мы откровенно замутили, я поставил свою любимую песню "Кодейн в моих венах" и почувствовал, как адреналин захлестнул меня. С этого момента началась наша адреналиновая поездка. Я сел за руль авто своего друга и решил оторваться всухую, чтобы по-настоящему ощутить весь вкус кодеина.
Мы рвали городские улицы, размахивая своими свежими закладками. Ветер волосы рвал нас на части, а звук двигателя заставлял трясущиеся руки сжиматься еще крепче. Легавые, конечно, пытались нас догнать, но они были просто ничтожными нюбами в сравнении с нами.
Мы разворачивались вокруг фонарей, подпрыгивали на скоростных полосах, проезжали на красный свет, словно нас затолкнули виртуальные читы. Никакая стена не могла остановить нас, потому что у нас был кодейн в крови, и мы были непобедимыми!
Наконец, наша поездка подошла к концу. Мы вернулись в мой район и сразу же замутили румтур. Я устроил трансляцию в прямом эфире, чтобы показать всем мою крутую жилище и рассказать, как я отломался всухую, пройдя ломки без лекарств.
| Ломка: |
Ужасный период, когда кодейн заканчивается и начинается мир без его объятий. |
| Кодейн: |
Мой верный спутник, который дарит мне небесное блаженство. |
| Закладка: |
Набор таблеток, которые я получил своими кровными деньгами. |
Я показал мою офигенную кухню, где я готовлю свои закладки, а также спальню, где я провожу свои бессонные ночи, наслаждаясь приятными галлюцинациями, которые приносит мне кодеин. Я рассказал своим фанам о том, какое это блаженство – чувствовать себя свободным и безграничным, когда в твоих венах течет этот адреналиновый сок.
Друзья, не повторяйте моих безумных поступков. Я вас предупреждаю, это опасно и непредсказуемо. Лучше замутите свою музыку, прыгните на велосипеде и просто наслаждайтесь свободой. Это будет куда безопаснее, чем закатывать дрифт на авто в кодейну, даже если вы считаете себя бывалыми.
В общем, друзья, сегодня я рассказал вам историю о своей безумной поездке. Отвлекитесь на минутку от реальности, послушайте мои треки, но не повторяйте моих глупостей.
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.